Диктуємо, розповідаємо, радимо, тільки ми праві. Звороти такі як: „мусиш, маєш це зробити, займися тим“ в нашому вжитку з’явилися на порядку денному. Любимо все контролювати, бути впевненими, що все йде так, як ми собі задумали. Однак, який вплив це має на вразливе серце чоловіка?
Винесене з дому…
Дещо у своїй поведінці, ставлення та звички мимоволі переносимо зі сім’ї, де ми народилися й виросли. Часто це відбувається несвідомо. У багатьох є фотографія мами, яка є чи була ідеальною: займалася всіма домашніми справами, починаючи від миття, приготування їжі, прибирання, збирання дітей до школи, допомоги їм із домашніми завданнями, збором тата на роботу.
Вона — дружина, мама з повною зайнятістю і працівник у фірмі. Щоб встигати це все, мусила бути організованою, підприємливою і дуже креативною. І вона була такою. Дивлячись на неї, складалося враження, що вона на своїх плечах тримає дім, заробіток і виховання чоловіка. На жаль, така картина закорінена у нашому суспільстві.
Результатом відсутності співпраці в подружжі є передача таких уявлень про дружину, маму — дітям. Так, дочки, переконавшись в універсальності своєї мами, живуть за тією ж системою. В результаті вони не помічають, що стосунки, які формуються в подружжі також — не правильні.
Хочете управляти, контролювати і диктувати. Однак, можете жити по-іншому. Так, цього навчитися складно, але, створюючи власні пріоритети в сім’ї, вам не слід дотримуватися моделей, які ви отримуєте з дому.
Страх перед домінуванням
У мене складається враження, що дехто з нас, особливо будуючи нові стосунки, боїться домінування чоловіка над собою. Знаю, це звучить жахливо. Та внутрішня боротьба в серці жінки, яка намагається показати „хто головніший“, стає ще страшнішою.
Чи треба взагалі щось кому доводити? Чи мусимо випробовувати наші почуття, бажання творити щось красиве, нове, захопливе, демонструючи „хто важливіший (кращий) у цих стосунках“? Серйозно, ми повинні? Навіщо? Я знаю, що в культурі рівності можемо „боротися за своїх“, але цього не вимагає кожна ситуація, тому іноді краще відпустити і розслабитися.
Насолоджуйтесь тим, як ваші відносини розвиваються і багато, багато, багато спілкуйтеся! Зрештою, всі питання варто обговорювати. Вам не потрібно бути диктатором, вам не потрібно тягнути на собі все, ви не повинна бути зразковою домогосподинею і одночасно ідеальним фахівцем у компанії. Ви маєте можливість обговорити з вашим партнером, чоловіком, нареченим, як виглядатиме поділ обов’язків. Для тих, хто хоче цього — нема нічого складного!
Правда про те, як він почувається
Нав’язувати іншим свій спосіб мислення та поведінки може пригнічувати. Вас іноді може огортати відчуттям, що ви абсолютно самі. В такий момент подумайте про свого чоловіка, він може почуватися ще депресивніше, ніж ви.
Запитуєте, чому? Бо він усвідомлює, що не відповідає вашим очікуванням, не може адаптуватися до певної ситуації або просто не може вирішити якусь проблему, і йому важко це визнати. Пам’ятайте: розмова про почуття руйнує стіни. Можливо, ви не знали, що він втрачає впевненість, замикається і набуває щораз більше комплексів, думаючи, що непотрібний, бо ви знаєте і зробите щось краще, ніж він.
Ви, напевно, праві, стверджуючи, що без вас вдома буде цілковитий хаос. Проте, спробуйте метод малих кроків, завдяки яким ваш чоловік стане відповідальнішим, наприклад, дайте йому можливість щось контролювати — він може робити уроки з дітьми або готувати вечерю. Дякуйте за те, що він зробив.
Напевно, ви виконаєте ці завдання швидше й ефективніше, але без мотивації та похвали буде складно залучити його до домашніх справ. Ви також можете зробити щось разом, наприклад, створити сімейний альбом! Забава як для дітей, так і для вас. Маленька справа зроблена разом, об’єднує їх і відновлює стосунки.
Не бійтеся бути неідеальною господинею будинку та своєї родини. Створіть свої стосунки заново, але щоб вони ґрунтувалися на довірі, допомозі в домашній роботі. Ви не повинні бути скрізь і охоплювати всюдисущий хаос, дозвольте собі бути трохи слабшими та посміхатися!
Переклад Наталії ПАВЛИШИН
